Як я доглядаю восени за своїми персиками і готую їх до зимових холодів

Плід персика – не тільки солодке і соковите ласощі, але і корисний фрукт, багатий вітамінами і мінералами.

Теплолюбна персикове дерево вирощують переважно на території південних широт, воно вимагає великої кількості світла, рясного і своєчасного поливу, а також дотримання графіка підживлень і уходових заходів. У статті я розповім докладніше про процес осінньої підготовки персика до зими і розкрию пару секретів досвідчених садівників.

Осіння підготовка важлива для персикових дерев. Вона:

• допомагає заповнити запас мінералів і поживних речовин перед зимівлею;
• рясний полив заповнює необхідний рівень рідини;
• сприяє формуванню здорових квіткових нирок;
• посилює імунну відповідь хвороб і шкідників.

Нижче я покроково розпишу всі необхідні дії.

Почати перш за все раджу з опрацювання пристовбурового кола.

Переваги перекопування:

• знищення місць зимівлі шкідників;
• насичення грунту повітрям;
• поліпшення водного обміну;
• знищення бур’янів і їх насіння.

Після скопування розпушують землю, вирівнюють і мульчують тирсою, торфом або ялиновим гіллям для захисту коренів від морозу.

Зазначу небезпечні моменти, яких слід уникати:

• надмірно глибока копка – може пошкодити коріння;
• якщо очікується морозна зима, то стовбур і коріння краще вкрити лапником або сіном;
• при піщаному ґрунті обмежуються тільки розпушуванням, інакше вітер може видути родючий шар.

Перед фінальним утепленням персика на зиму проводять рясний полив, витрачаючи на кожне дерево не менше 10 л води на 1 кв. м землі. Цей етап дуже важливий для формування плодових бруньок.

Процес і види внесених коштів залежать від складу і стану ґрунту. Якщо земля за сезон сильно втрачає в поживних речовинах, то комплексна підживлення необхідна щорічно, якщо ж грунтовий склад задовільний, то органічні добрива можна вносити раз на три роки.

З мінеральних препаратів я раджу вносити комплексні засоби для плодових дерев. Якщо вносити мінерали окремо, то необхідно в першу чергу заповнити рівень кальцію і фосфору.

У ролі органічних добавок чудово виступлять перепрілий компост, перегній або скошені сидерати (люпин, ріпак).

Після добрива гострим інструментом (секатором або пилкою) зрізають засохлі, пошкоджені гілки і пагони. Крім цього, потрібно загалом прорідити крону, прибираючи все зростаючі всередину гілочки.

До подальшого процесу побілки потрібно підготуватися – застелити пристовбурне коло щільним матеріалом. Це потрібно для збору сміття і рослинних залишків. Стовбур персика зачищають від шматочків сухої кори, густих лишайників і мохів. Використовують дерев’яні або пластикові інструменти, щоб не зашкодити дереву. Глибокі тріщини в корі закладають спеціальними пастами.

Потім проводять обприскування дезінфікуючими розчинами (залізним, мідним купоросом чи спеціальними препаратами). Процес побілки проводять через пару днів, коли деззасоби вберуться в стовбур.

Для побілки використовують як покупні склади, так і власноруч приготовані.

З народних рецептів виділю наступний:

• 10 л води;
• 2,5 кг гашеного вапна;
• 50 г госп. мила;
• 400 г казеїнового клею.

Побілка-універсальний спосіб захисту дерев

В процесі побілки дотримуйтеся наступних правил.

1. Склад слід наносити в два шари, підсумкова товщина повинна дорівнювати 2 мм.
2. Ретельно профарбовують подряпини і тріщини.
3. Склад не повинен бути рідким.
4. Фарбують повністю стовбур і третина основних гілок.
5. Побілка повинна ховатися в землі – шар грунту прибирають, фарбують кору і повертають грунт назад.

Після фарбування рослинний утилізують сміття з ділянки.

Для захисту гілок від шкідників після листопаду крону обприскують биоинсектицидами. Протягом осені процес повторюють 2-3 рази.

Підсумковий етап – укриття. Популярні варіанти:

• обертання стовбура тканиною;
• спорудження короби з дерева або картону;
• мульчування тирсою або торфом.

Чим північніше зростає персик, тим більш ретельної повинна бути підготовка.